теорія і практика

Структура та приклади програм

Програма у середовищі Turbo Delphi Explorer має такий загальний вигляд.

program <ім'я>;

  {$APPTYPE CONSOLE}

  <розділ підключення модулів>;

  <розділ оголошення імен та підпрограм>;

begin

  <оператори>;

end.

У першому рядку записано заголовок програми; він містить ім’я програми і не є обов’язковим. Проте краще взяти собі за правило завжди його записувати.

Рядок {$APPTYPE CONSOLE} є директивою компіляції і означає, що створювана програма є консольним додатком, тобто працює в текстовому режимі і не використовує засобів візуального програмування. У загальному випадку запис цієї директиви є обов’язковим, інакше можуть бути проблеми, насамперед з операціями уведення-виведення з консолі.

Розділ підключення модулів (він не є обов’язковим) починається службовим словом uses і містить перелік імен модулів. Програми часто створюються у вигляді кількох програмних одиниць — власне програми та цілого набору модулів, які в ній використовуються. Модулі зберігаються й транслюються окремо, а їхні «машинні» варіанти підключаються до програми при компонуванні. Щоб забезпечити підключення потрібних модулів, на початку програми вказують їхні імена. При роботі в середовищі Turbo Delphi Explorer рекомендуємо підключати стандартну бібліотеку SysUtils наступним чином:

uses SysUtils;

Оголошення імен — це опис тих ідентифікаторів, що використовуються у програмі. Ім’я може позначати деяке значення або ділянку пам’яті, в якій зберігаються значення, а також інші, складніші об’єкти (типи, підпрограми тощо). Кожне з оголошень закінчується роздільником «;».

Підпрограма — це спеціальним чином оформлена частина програми. Якщо програма описує дії з розв’язання деякої задачі, то підпрограма описує дії з розв’язання деякої частини цієї задачі, тобто підзадачі.

Кожне ім’я, що використовується в програмі, має бути оголошеним. Деякі імена оголошуються в системі програмування або в інших програмних одиницях.

Опис виконуваних дій разом із операторними «дужками» begin–end називається тілом програми. Після тіла обов’язковою є крапка — символ кінця програмної одиниці. Дії в програмі задаються послідовно записаними командами, або операторами.

Власно кажучи, обов’язковим в програмі є тільки цей останній блок. Програма на кшталт begin end. є абсолютно правильною синтаксично, але логічно вона нічого не виконує.

задача. Внадйте число