У мові Паскаль
розрізняють два види підпрограм: Підпрограми-процедури і підпрограми-функції.
Концепція
структурного програмування поллягає в тому, що будь-яку складну чи громіздку
задачу потрібно звести до послідовності простіших підзадач, записати
підпрограми для їхнього розв’язування і створити головну програму, яка має
складатися з викликів цих процедур.
Різновидом підпрограми є процедура, де
розв’язується допоміжна задача.
Procedure <Назва
процедури>;
<Розділи описів і оголошень процедури>
{Оголошенні тут змінні називаються локальними}
begin
<Розділ команд процедур>
end;
Назву процедурі
дає користувач. Процедур може бути декілька. Їх записують у розділі описів
головної програми:
Program
<Назва головної програми>;
<Розділ описів і оголошень>;
{Оголошені тут змінні називаються глобальними }
<Процедура 1>;
<Процедура 2>;
.............
begin
< Розділ команд, який містить
виклик процедури
1;
виклик процедури
2;>
.....
end.
Розділ команд
головної програми складається в основному з викликів процедур. Виклик процедури
– це команда, яка збігається з назвою процедури.
2) Демонстраційний приклад.
Дано сторони a, b прямокутника.
Обчислити його периметр і площу, використавши для цього
процедуру.
Program
M1;
var a, b, p, s :real;
procedure
Rect;
begin
p:=2*(a+b);
s:=a*b
end;
begin
write(‘Ведіть a і b’);
readln(a,b);
Rect;
writeln(p:6:2,
s:6:2);
end.
3) Розв’язування задач.
Розв’язати
самостійно задачі, використвши при цьому
підпрограми-процедури.
а) Обчислити
кількість теплоти, яка необхідна для нагрівання води від температури 28 до 100
С.
б) Перевірити чи
трикутник зі сторонами a, b, c є рівнобедреним?
